Самовільний підпал рослинності та її залишків заборонено!
З початком весни оживає природа: усе просинається та розквітає під променями теплого сонечка. І уся ця краса опиняється під великою загрозою через підпали трави та лісів. Вогонь безжально нищить усе живе.
Не оминуло таке лихо і територію нашої громади. Так, протягом останніх тижнів, невідомими регулярно здійснюються підпали в районі Сухоярського лісу та діброви нагірної частини, де ростуть рідкісні червоні дуби. Люди, які чинять таке зло помиляються, вважаючи,що цим допомагають природі. Насправді такі дії несуть їй не поміч, а суттєву загрозу : з листям згорають зимуючі корисні комахи, руйнується ґрунтовий покрив, відбувається збіднення ґрунту; знищується насіння і коріння трав’янистих рослин; пошкоджуються нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння; у 2-4 рази зростає промерзання ґрунту. Лісові пожежі знищують птахів і звірів, що живуть в лісах, знижують приріст деревостоїв,послабляють лісові масиви, а потім засохлі деревостої стають осередком шкідників і хвороб лісу. Лісові пожежі несуть величезні економічні і екологічні втрати.
Крім того, у статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено ШТРАФ за самовільний підпал рослинності чи її залишків!
Чому не можна палити траву:
1)У дикій природі усе передбачено так, щоб трава, кущі росли після зими самі, без пожеж. У нашому кліматі трава перегниває за зиму і не є перешкодою для молодої порості, а з часом перегнивають і гілки. Окрім цього, гілки в траві – прекрасне місце для гніздових птахів.
2) Ефект швидшого росту трави в результаті випалювання є ілюзорним. Суха трава просто приховує спочатку молоді зелені пагони, і невипалені ділянки здаються сірими. Тоді як на почорнілих випалених ділянках зелена трава добре помітна.
3) Під час випалювань вже починає рости трава, квіти. Кущі починають свій активний вегетативний період – тобто ростуть, хоча неозброєним оком цього і не видно. Таким чином, весняні випалювання шкодять траві й кущам. Після випалювань виживає і першою пускається в ріст, заглушаючи ослаблену і майже занапащену іншу флору, найгрубіша, невибагливіша трава і бур’ян.
4) Гинуть насіння рослин і самої трави над поверхнею землі, на землі і насіння під землею. Насіння кожного виду рослин повинне проходити певний температурний режим для того, щоб зійти. Під час випалювання вони просто гинуть. Виживають лише кореневища рослин, що глибоко знаходяться у грунті. Але не усі рослини багаторічні. Багато з них – однорічні і розмножуються насінням.
5) В результаті випалювання сухої трави обідняється видовий склад лугової рослинності і тваринного світу. Скрізь, де пройшов вогонь, не буде вже колишнього різнотрав’я, бур’яни захоплять територію, що звільнилася.
6) Гинуть багато комах, їх личинки, лялечки. У вогні горять усі живі істоти – сонечка, жужелиці, дощові черв’яки й інші, що винищують різних шкідників саду і городу, й ті, що беруть участь в процесі утворення грунту. Для дощових черв’яків зайвої сухої трави не буває. Вони дружно і швидко її переробляють, перетворюючи на цінне добриво, вносячи його в глибинні шари до коренів рослин, і одночасно роблять його пухким, живим. Суха торішня трава – не сміття, а безцінне живлення, житловий будинок, притулок, умови для життя, створені самою природою. У містах, в кам’яних джунглях, земля позбавлена рослинності, вона гола і витоптана. Природа так вижити не може – у неї свої закони, які варто поважати.
7) Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок і місць гніздових птахів таких як кряква, чирок-тріскунок, чайка, кропив’янка, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий, лісовий і чубатий жайворонки, луговий коник. Гніздовий період цих птахів починається на початку квітня. З випалених місць птахи йдуть, а значить йдуть і від нас. Тварини і птахи дуже бояться вогню.
Голова РК ОСН «Захід» Надія Кравцова.
