Прийняття Закону України «Про пробацію»– перший крок на шляху до впровадження європейської моделі роботи з правопорушниками
На шляху до Європейського співтовариства Україна активно впроваджує нові правові інституції.
У 2015 році з’явилося поняття пробації як альтернативи тюремному ув’язненню. У світі таке поняття існує вже більше 200 років, але для України це відносно нова система. Із прийняттям Верховною Радою України Закону «Про пробацію» від 5 лютого 2015 року, започатковано реальний крок у сфері наближення юстиції нашої держави до міжнародних стандартів, а також впроваджено новий формат заходів, покликаних у першу чергу забезпечити безпеку суспільства.
Відповідно до прийнятого закону, пробація – це система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду та відповідно до закону до засуджених, виконання певних видів кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та забезпечення суду інформацією, що характеризує особистість обвинуваченого. Метою діяльності органів пробації є забезпечення безпеки суспільства (громади) шляхом надання необхідної підтримки та допомоги клієнту пробації, із залученням спеціалістів різних служб та організацій; попередження вчинення повторних злочинів; сприяння реінтеграції правопорушника в суспільстві.
Суть пробації полягає у встановленні нагляду за засудженим, з покладенням на нього певних зобов’язань та обмежень, без ізоляції від суспільства. Для особи, яка вчинила правопорушення, пробація є можливістю змінитись без перебування в місцях позбавлення волі, зберегти сімейні стосунки, роботу, а також зв’язки у громаді.
Впровадження в Україні пробації призвело до кардинальних змін у роботі з правопорушниками. Державна установа «Центр пробації» — не каральний орган, діяльність передбачає застосування заходів кримінально-правового реагування, які є альтернативою покаранню у вигляді позбавлення або обмеження волі. За 5 років реалізації Закону України «Про пробацію», дана система довела свою ефективність та впевнено крокує до досягнення своєї мети.
