Відмінність режиму надзвичайної ситуації від режиму надзвичайного стану
Нагадаємо, що 21 березня 2020 року на Харківщині оголошено надзвичайну ситуацію у зв’язку з пандемією коронавірусу Covid-19.
Головною відмінністю режиму надзвичайної ситуації від режиму надзвичайного стану є те що він є значно м’якшим з точки зору обмеження прав громадян, зокрема, не передбачає можливості перекриття доріг і інших обмежень на пересування.
Надзвичайна ситуація характеризується такими ознаками, як: істотне погіршення стану здоров'я людей, наявність або загроза загибелі людей, значне погіршення умов життєдіяльності, заподіяння економічної шкоди.
Тому, надзвичайна ситуація передбачає:
- спеціальний тимчасовий правовий режим, який запроваджується на регіональному (локальному) рівні. Наразі діє в чотирьох областях – Житомирській, Київській, Харківській та Чернівецькій;
- передусім служби цивільного захисту працюватимуть посилено у спеціальному режимі, для подолання катаклізму, епідемії чи іншої надзвичайної ситуації;
- влада має організувати регулярне сповіщення українців про події, пов’язані з ситуацією, локалізувати проблему, допомагати потерпілим, а за потреби - провести евакуацію жителів. Пряме втручання держави в управління приватними компаніями чи обмеження прав та свобод українців не передбачається.
Щодо класифікації надзвичайних ситуацій:
- за характером походження,
- за ступенем поширення,
- за розміром людських втрат та матеріальних збитків.
Залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій визначаються такі види:
- техногенного характеру,
- природного характеру,
- соціальні,
- воєнні.
Залежно від обсягів заподіяних надзвичайною ситуацією наслідків, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, визначаються такі рівні надзвичайних ситуацій:
Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня – це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей або загрожує транскордонним перенесенням.
Надзвичайна ситуація регіонального рівня – це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів або загрожує перенесенням на територію суміжної області.
Надзвичайна ситуація місцевого рівня – це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди тощо.
Надзвичайна ситуація об'єктового рівня – це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті, її наслідки не виходять за межі об'єкта.
Обов’язки громадян під час надзвичайної ситуації:
- дотримуватися заходів безпеки, не допускати порушень виробничої дисципліни, вимог екологічної безпеки;
- вивчати основні способи захисту населення й територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами захисту;
- дотримуватися відповідних вимог у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Права та обов’язки держави (в межах тих, що пов’язані з нинішньою ситуацією пандемії):
- надання екстреної медичної допомоги постраждалим і транспортування їх до закладів охорони здоров'я;
- евакуація або відселення постраждалих;
- санітарна обробка населення та спеціальна обробка одягу, техніки, обладнання, засобів захисту, будівель, споруд і територій, які були заражені;
- надання медичної допомоги постраждалим, здійснення санітарнопротиепідемічних заходів, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;
- запровадження обмежувальних заходів, обсервації та карантину;
- надання психологічної та матеріальної допомоги постраждалим, проведення їх медико-психологічної реабілітації;
- забезпечення громадського порядку;
- соціальний захист постраждалих.
Для запровадження надзвичайного стану Президент України видає указ, який має підтримати Верховна Рада впродовж двох днів, що передбачатиме:
- спеціальний обмежувальний режим функціонування держави. Він тимчасовий, може поширюватися на декілька регіонів або навіть на всю територію країни;
- у цей період держава може напряму управляти як державними, так і усіма приватними компаніями фактично у «ручному режимі», а права і свободи українців можуть бути значно обмежені;
- вводиться, щоб фактично протистояти загрозі існуванню держави чи її громадян, у критичній ситуації.