Передача безхазяйного нерухомого майна у комунальну власність
Частиною 1 статті 335 Цивільного кодексу України визначено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Для надання нерухомій речі статусу безхазяйної така річ береться на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена (ч. 2 ст. 335 ЦК України).
Так, до суб’єктів державної реєстрації прав у відповідності до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» належать:
1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;
2) виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації - у разі прийняття відповідною радою такого рішення відповідно до цього Закону. Як правило, це відділи з питань надання адміністративних послуг районної державної адміністрації, або відділи державної реєстрації, або центри надання адміністративних послуг, або відповідні особи у сільських (селищних) радах, що мають статус державного реєстратора.
3) державні реєстратори прав на нерухоме майно – нотаріуси та інші особи, яки перебувають у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав.
Процедура взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена пунктами 82-88 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127.
Під час розгляду заяви державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) державної реєстрації прав на майно як безхазяйного, щодо якого подано таку заяву, та за результатом розгляду заяви приймає рішення про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення про відмову у взятті на такий облік, та вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
Безхазяйне нерухоме майно вважається взятим на облік з дати та часу реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення (врахування дати і часу важливо на етапі обчислення річного строку для звернення до суду з відповідною заявою).
Інформація про факт взяття на облік майна як безхазяйного обов’язково розміщується у друкованих засобах масової інформації з метою встановлення можливого власника майна, яке взято на облік як безхазяйне.
У разі виявлення власника майна після оголошення інформації про взяття нерухомого майна на облік як безхазяйного, майно з обліку як безхазяйне знімається з реєстрацією за новим власником.
Державний реєстратор має право прийняти рішення про відмову у взятті на облік безхазяйного нерухомого майна. Таке можливо у разі встановлення, що:
1) безхазяйне майно не підлягає обліку відповідно до закону (це може бути спадщина, яка не прийнята спадкоємцями; рухоме майно; майно, яке має власника, місцезнаходження якого невідомо тощо);
2) нерухоме майно або його частина розміщені на території, державну реєстрацію прав на якій проводить інший орган державної реєстрації прав, тобто заяву подано з порушенням правил територіальної приналежності;
3) із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна звернулася неналежна особа, тобто особа, яка не має на це повноважень;
4) у Державному реєстрі прав або його спеціальному розділі, інших базах даних, які використовує державний реєстратор, містяться записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, щодо якого подано заяву про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, або записи про державну реєстрацію обтяжень речових прав на таке майно;
5) у Державному реєстрі прав відсутні записи про припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з відмовою власника від права власності (у разі, коли підставою для звернення органу місцевого самоврядування із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна є відмова власника нерухомого майна від свого права власності).
Перелік підстав для відмови у прийнятті заяви про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
В абзаці 2 частини 2 статті 335 Цивільного кодексу України визначено, що після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Тобто орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади має звернутися до суду з заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади. Дана заява розглядається в порядку окремого провадження.
Якщо в процесі розгляду справи виникає спір про право, наприклад, особа, яка вважає себе власником, з’явилась після спливу одного року, або виявились обставини, які не були відомі під час взяття на облік, тощо, то заява розглядається в позовному провадженні.
