Щодо порядку присвоєння кадастрового номеру не приватизованій земельній ділянці, на якій розташований житловий будинок
Частиною 2 статті 377 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків та об’єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).
Отже, якщо власник житлового будинку має намір продати своє нерухоме майно, перед усім повинен присвоїти кадастровий номер земельній ділянці під таким житловим будинком.
Чинне законодавство не передбачає єдиного нормативно-правового акту, що мав би регулювати процедуру присвоєння кадастрового номера земельній ділянці. Натомість норми, що регулюють дані правовідносини містяться в декількох нормативно-правових актах.
Так частина 1 статті 791 ЗК України передбачає, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Також, згідно частини 4 статті даної статті, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Пунктом 1 статті 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
Пунктом 9 статті 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» визначено, що при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.
Пунктом 115 «Порядку ведення Державного земельного кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (далі –Порядок) передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки.
Так, згідно пункту 135 Порядку, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку в разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою, а також відновлення її меж здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.
Статтею 55 ЗУ «Про землеустрій» визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється без надання дозволу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, у разі передачі у власність чи користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано. Така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку.
Пунктом 137 Порядку визначено, що у разі відновлення меж земельної ділянки за її фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж кадастрові номери відповідних земельних ділянок не скасовуються, а відповідні зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до поземельних книг відповідно до пунктів 116-118, 120-122 цього Порядку.
Так, пунктом 118 Порядку встановлено, що внесення до Поземельної книги відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку (крім випадків, зазначених у пункті 119 цього Порядку) здійснюється за заявою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності відповідно до документації, що є підставою для внесення відповідних відомостей (змін до них), (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).
За змістом пункту 120 Порядку, внесення до Поземельної книги змін до відомостей про зареєстровану земельну ділянку здійснюється Державним кадастровим реєстратором.
Отже, для присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, власник житлового будинку має замовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Отримання дозволу місцевої ради на розробку такої документації законодавством не вимагається, затвердженню така документація не підлягає. Розроблена технічна документаціє направляється Державному кадастровому реєстратору, який здійснює державну реєстрацію земельної ділянки. В результаті такої реєстрації земельній ділянці присвоюється кадастровий номер.
