Що таке кримінальний проступок?
З 01.07.2020 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».
Цим законом було внесено ряд змін до Кримінального (КК) та Кримінальногопроцесуального (КПК) кодексів України. У відповідності до ч. 1 ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Що необхідно знати про кримінальні проступки і чим вони відрізняються від злочинів?
На це питання ми дамо сьогодні відповідь.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що кримінальним проступком є передбачене Кримінальним кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн) або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
Згідно до п. 22 ст. 89 КК України, такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання.
В ч. 2 ст. 14 КК України заначено, що готування до кримінального проступку не тягне за собою кримінальної відповідальності.
Виділення кримінальних проступків в окрему групу кримінальних правопорушень повинно сприяти розвантаженню судів та спростити процедуру досудового розслідування для даної категорії справ.
В п. 4 ч. 1 ст. 3 КПК України вказано, що дізнання - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків.
А в п. 41 ч. 1 ст. 3 КПК України вказано, що дізнавач - службова особа підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань у випадках, установлених Кримінальним процесуальним кодексом України, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.
У відповідності до ч. 1 ст. 299 КПК України, під час досудового розслідування кримінальних проступків як тимчасовий запобіжний захід застосовується затримання особи на підставах та в порядку, визначених цим Кодексом, а також такі запобіжні заходи, як особисте зобов’язання та особиста порука.
Отже, до осіб, що вчинили кримінальні проступки, такий запобіжний захід, як тримання під вартою, не застосовується.
Особливості досудового розслідування кримінальних проступків містяться в главі 25 КПК України. У порівнянні з досудовим розслідуванням злочинів, досудове розслідування кримінальних проступків має наступні особливості:
У відповідності до ч. 1 ст. 2982 КПК України, особу може бути затримано без ухвали слідчого судді, суду підозрювану у вчиненні кримінального проступку лише у випадках, якщо ця особа:
1) відмовляється виконувати законну вимогу уповноваженої службової особи щодо припинення кримінального проступку або чинить опір;
2) намагається залишити місце вчинення кримінального проступку;
3) під час безпосереднього переслідування після вчинення кримінального проступку не виконує законних вимог уповноваженої службової особи;
4) перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння та може завдати шкоди собі або оточуючим.
Затримання особи здійснюється не більш як на три години з моменту фактичного затримання. Затримання особи, яка керувала транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється не більш як на три години з обов’язковим доставленням такої особи до медичного закладу для забезпечення проходження відповідного медичного освідування.
Дізнавач зобов’язаний не пізніше 72 годин з моменту затримання особи подати прокурору всі зібрані матеріали дізнання разом із повідомленням про підозру, про що невідкладно письмово повідомляє підозрюваного, його захисника, законного представника, потерпілого.
Прокурор зобов’язаний не пізніше 3 днів після отримання матеріалів дізнання разом з повідомленням про підозру, а в разі затримання особи - протягом 24 годин здійснити одну із зазначених дій:
1) прийняти рішення про закриття кримінального провадження, а в разі затримання особи - про негайне звільнення затриманої особи;
2) повернути дізнавачу кримінальне провадження з письмовими вказівками про проведення процесуальних дій з одночасним продовженням строку дізнання до одного місяця та звільнити затриману особу (у разі затримання особи);
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або
про звільнення від кримінальної відповідальності;
4) у разі встановлення ознак злочину направити кримінальне провадження для проведення досудового слідства.
Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що судом здійснюється спрощене провадження щодо кримінальних проступків. Після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п’ятиденний строк, а у разі затримання особи – невідкладно призначає судовий розгляд.
У відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Проте, слід звернути увагу, що згідно до ч. 3 ст. 382 КПК України, суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Ще однією особливістю провадження щодо кримінальних проступків, є те, що у відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
вул. Дніпровська, 205, м. Мерефа тел.: (057) 748-21-37
Заступник начальника відділу
«Мереф’янське бюро правової допомоги»
Харківського місцевого центру
з надання безоплатної вторинної
правової допомоги
В. А. Гогін
