Встановлення факту родинних відосин
Родинні відносини (споріднення) – кровний зв’язок між фізичними особами, за наявності якого для особи настають певні юридичні наслідки – виникнення, зміна або припинення прав та обов’язків, а саме: право на спадщину, право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення. У відповідності до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; установлення такого факту не пов’язується з подальшим вирішенням спору про право.
Згідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання, а в ч. 2 ст. 316 ЦПК України зазначено, що підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.
У відповідності до ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб.
Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:
- спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину, для яких у разі встановлення факту родинних відносин можуть наступити певні юридичні наслідки;
- особи, що мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні у зв’язку з відсутністю доказів, що підтверджують родинні стосунки;
- інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб;
- прокурор (про встановлення факту родинних відносин осіб, інтереси яких він представляє за законом).
Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин в залежності від мети встановлення цього факту можуть бути і інші особи, що мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада при відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).
Заява про встановлення факту родинних відносин має відповідати загальним правилам за змістом і формою позовної заяви, встановленим статтею 175 ЦПК України.
В заяві про встановлення факту родинних відносин має бути зазначено:
який факт заявник просить встановити та мета його встановлення;
причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
докази, що підтверджують наявність родинних відносин (акти, анкети, фотографії, листи ділового і особистого характеру, документи, що містять відомості про родинні відносини осіб тощо);
довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість відновлення втрачених записів, відмова у внесенні змін, доповнень або виправлень у записи актів громадянського стану;
пояснення свідків.
У відповідності до с. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Заступник начальника відділу «Мереф’янське бюро правової допомоги» Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги В. А. Гогін
вул. Дніпровська, 205, м. Мерефа тел.: (057) 748-21-37
