Відсторонення від навчання дитини, яка не отримала необхідні щеплення
Так, у грудні 2019 року мати школярки звернулася до суду з позовом до навчального закладу про визнання недійсним та скасування наказів про відсторонення від занять учнів, які не щеплені за віком.
В судовому засіданні мати дівчинки пояснила відмову від щеплення тим, що обов`язкове щеплення, яке проводилось раніше, викликало у дитини алергічні реакції та нервові розлади.
Згідно з наказом директора навчального закладу від 02 вересня 2019 року № 218 р школярці тимчасово (на період з 03 вересня 2019 року до 10 вересня 2019 року) заборонено відвідування навчального закладу до надання довідки про проведення щеплення або висновку ЛКК про можливість дитини відвідувати навчальний заклад. Відповідно до наказу директора навчального закладу від 10 вересня 2019 року № 252 р школярку відсторонено від відвідування очної (денної) форми здобуття освіти.
З урахуванням зазначеного, позивач просила визнати недійсним та скасувати наведені накази.
Рішенням суду першої інстанції від 09 червня 2020 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що керівник навчального закладу, на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу, з урахуванням вимог статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», правомірно прийняв рішення про тимчасове відсторонення школярки, яка не має профілактичних щеплень, від занять.
Позивач не погодилась з висновком апеляційного суду та звернулась до Верховного суду.
Верховний Суд постановою по справі № 331/5291/19 від 10 березня 2021 року, касаційну скаргу залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 09 червня 2020 року та постанову апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року залишив без змін, з огляду на наступне:
Вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб, з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави - тобто було виправданим.
Держава, встановивши заборону відвідувати навчальний заклад дитиною, яка не має профілактичних щеплень, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, в тому числі і самої нещепленої дитини.
Отже, право дитини позивача на освіту у шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки позивач не дотрималась календаря обов`язкових щеплень і відмовилась від щеплення дитини.
При цьому право дитини на здобуття освіти не порушене, оскільки для дітей, які не можуть відвідувати заклад освіти за відсутності щеплень, встановлені альтернативні способи отримання освіти та продовження навчання в тому числі в навчальному закладі.
Питання відвідування загальноосвітнього навчального закладу такими дітьми вирішується індивідуально за рішенням лікарсько-консультативної комісії відповідного закладу охорони здоров`я.
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанції про те, що керівник навчального закладу, на якого покладено обов`язок забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу, з урахуванням вимог статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», правомірно прийняв рішення про тимчасове відсторонення школярки, яка не має профілактичних щеплень, від занять.
Отже, держава, встановивши правило про те, що без щеплень дитина не може бути допущеною до занять, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я не тільки всіх учнів і працівників школи або дитячого садка, а й захищає таким чином саму дитину, яка не отримала профілактичні щеплення.
З огляду на суспільні інтереси, тимчасове відсторонення (до проведення щеплення, отримання позитивного висновку лікарсько-консультативної комісії) дитини від занять не призвело до порушення конституційного права дитини на освіту, яку вона може отримати в інших формах.
Начальник відділу «Мереф’янське бюро правової допомоги»
М. Куцеконь тел. 748-21-37
