Верховний Суд роз'яснив, коли в діях особи відсутній склад такого кримінального правопорушення, як хуліганство
Так, колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові у справі № 127/30388/19 від 8 червня 2021 року зазначила, про відсутність у діях особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, а саме хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Такий висновок суд обґрунтовує, з огляду на вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 "Про судову практику у справах про хуліганство", в якій зазначено що дії, що супроводжувалися погрозами вбивством, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо членів сім'ї, родичів, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками, неправильними діями потерпілих тощо, слід кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що події, що є предметом розгляду, сталися в приміщенні магазину після закінчення робочого часу магазину, на дверях якого, як убачається з показань свідка, на час зазначених подій вже була розміщена табличка із написом "Закрито". Приміщення використовувалось у цей час його власниками для вживання спиртних напоїв у компанії близьких знайомих. Отже за вказаних умов це приміщення не може вважатися громадським місцем. Крім того, обвинувачений заподіяв тілесні ушкодження двоюрідному брату внаслідок довготривалих неприязних стосунків між ними, що було підтверджено як обвинуваченим, так і потерпілим. Безпосередньо перед завданням тілесних ушкоджень між ними стався конфлікт, викликаний висловлюванням потерпілого.
Наведене свідчить, що обвинувачений під час конфлікту з особистих спонукань у приватній обстановці, не в умовах громадського місця, прагнув завдати шкоди потерпілому, який є його родичем.
Отже, за таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що подані стороною обвинувачення докази не доводять винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України «Хуліганство».
Начальник відділу
«Мереф’янське бюро правової допомоги»
М. Куцеконь
тел. 748-21-37
