Реалізація права на відпустку без збереження заробітної плати у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду. Судова практика
У постанові від 08.06.2021 р. по справі № 487/8206/18 Велика Палата Верховного Суду розглянула питання реалізації жінкою права на відпустку без збереження заробітної плати у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду (ч. 6 ст. 179 Кодексу законів про працю).
Під час розгляду даної справи судом встановлено, що наказами по підприємству позивачці були надані відпустки по догляду за дітьми до досягнення ними трьох років.
До закінчення відпустки, позивачка отримала довідку лікарсько-консультативної комісії про потребу її доньки у домашньому догляді до досягнення дитиною шести років.
Оригінал вказаної довідки та заяву з проханням надати їй відпустку по догляду за дитиною тривалістю, зазначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку, позивачка надала своєму безпосередньому керівнику, для подальшої передачі генеральному директору та видачі наказу.
У подальшому позивачка цікавилася розглядом своєї заяви у телефонному режимі, але, не дочекавшись копії наказу про надання відпустки, надіслала на ім'я генерального директора повторну заяву, яка була отримана підприємством, з питанням щодо вирішення попередньо поданої нею заяви.
- Проте замість отримання відповіді від підприємства щодо надання відпустки позивачка отримала повідомлення про звільнення з роботи за прогули.
- Копію наказу про звільнення позивачка отримала на підприємстві без відібрання від неї пояснень з приводу причин здійснення прогулів.
- Позивачка вважає, що не вчиняла прогулів, у зв'язку із чим була звільнена з роботи безпідставно та з порушенням відповідної процедури, просила суд: скасувати наказ про її звільнення з посади за вчинення прогулів та поновити її на посаді.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Миколаївського апеляційного суду апеляційну скаргу задоволено. Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено.
Підприємство подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просило скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, а постанову Миколаївського апеляційного суду - без змін, обґрунтовуючи своє рішення наступним:
У справі, яка розглядається, важливим є те, що право на отримання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною прямо пов'язане з потребою дитини в домашньому догляді, тобто при наданні вказаного виду відпусток інтереси виробництва не можуть превалювати над інтересами дитини працівника, яка потребує домашнього догляду. Сторони трудового договору умов надання цієї відпустки не узгоджують, як і остаточного рішення - чи надавати таку відпустку, керівник не приймає.
Уже сам факт перебування дитини з потребою домашнього догляду під доглядом працівника унеможливлює фізичний вихід останнього на роботу, відповідно очікування на робочому місці наказу роботодавця про надання відпустки призведе до порушення прав хворої дитини та того з батьків, хто здійснює догляд і потребує відпустки для цієї мети.
З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду вважає, що право на отримання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною вважається реалізованим з моменту подання працівником належним чином оформленої заяви з доданими до неї відповідними підтвердними документами, а тому незаконним є звільнення за прогул працівника, який належним чином подав таку заяву, тобто повідомив роботодавця про волевиявлення щодо отримання відпустки для догляду за дитиною та у зв'язку із цим не вийшов на роботу у вказану ним дату.
Завідувач сектору
«Мереф’янське бюро правової допомоги»
М. Куцеконь
тел. 748-21-37
