Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
Останнім часом стала дуже поширеною практикою те, що державні виконавці виносять постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчими написами нотаріусів. Стосовно боржників - фізичних осіб стягувачами є колектори або фінансові установи. Що про це треба знати і що робити, якщо виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого надпису нотаріуса.
Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Треба звернути увагу на дотримання нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису нотаріусом. В ухвалі Верховного Суду від 15.04.2020 р. у справі № 554/6777/17, провадження № 61-19494св18 зазначив наступне: «(…) процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».
Справи про визнання виконавчого таким, що не підлягають виконанню розглядаються судами за правилами цивільного судочинства.
Підставами для подання позову можуть бути:
1) порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису;
2) неправомірності вимог стягувача повністю чи у частині розміру заборгованості;
3) спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині.
Згідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України, позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого
за виконавчим написом нотаріуса можуть пред’являтися також за місцем його виконання.
У відповідності до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або а місцезнаходженням його майна.
Позовна заява, у даному конкретному випадку, повинна відповідати наступним вимогам ст. 175 ЦПК України. До позовної заяви повинна бути доданий оригінал квитанції про сплату судового збору.
Оскільки у даному випадку спір є немайнового характеру, станом на 01.01.2022 р. розмір судового збору за подання фізичною особою позову немайнового характеру становить 992 грн. 40 коп.
Головний юрист сектору
«Мереф’янське бюро правової допомоги»
Харківського місцевого центру
з надання безоплатної вторинної
правової допомоги В. А. Гогін
вул. Дніпровська, 205, м. Мерефа тел.: (057) 748-21-37
