Обмежувальний припис. Що необхідно знати

Дата: 03.02.2022 16:01

Кількість переглядів: 239

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» прийнято Верховною Радою України 06.12.2017 року та набув чинності 07.12.2018 р.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає обмежувальний припис визначає як спеціальний захід щодо протидії домашньому насильству.

Справи про видачу обмежувального припису розглядаються судом в порядку окремого провадження.

В ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено коло осіб, які можуть звертатися до суду з заявою про видачу обмежувального припису:

постраждала особа або її представник;
у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;
у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікун, орган опіки та піклування.

Заінтересованою особою у справі є кривдник, щодо якого розглядається питання про видачу обмежувального припису.

В. ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлені наступні заходи тимчасового обмеження прав кривдника або обов’язків, які можуть бути покладені на нього:

заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.

Підставою для ухвалення судом рішення про видачу обмежувального припису є оцінка ризиків продовження або повторного вчинення кривдником домашнього насильства.

Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. За заявою осіб, які у відповідності до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» можуть бути заявниками у справах про видачу обмежувального припису, на підставі оцінки ризиків обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого судовим рішенням про видачу обмежувального припису.

У разі порушення кримінального провадження у зв’язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов’язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються ст. 911 Кримінального кодексу України.

Окремо треба звернути увагу на те, що постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.

Головний юрист сектору
«Мереф’янське бюро правової допомоги»
Харківського місцевого центру
з надання безоплатної вторинної
правової допомоги В. А. Гогін