Успадковане майно не є доходом, який враховується при визначенні розміру аліментів: позиція Верхового Суду
Позивачка звернулася до суду з позовом до батька дитини про стягнення заборгованості за аліментами. Позовну заяву мотивовано тим, що згідно з рішенням суду з батька дитини на користь Позивачки стягуються аліменти на утримання їх повнолітньої доньки у розмірі 1/5 частини його заробітку (доходу) щомісячно, на період навчання дитини, але не більше як до досягнення нею 23 років. На виконання вказаного рішення судом видано виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження.
Позивачка вказувала що батько дитини здійснює підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, є одноосібним засновником і власником Сільськогосподарського фермерського господарства. За 2018 рік батько дитини отримав загальний дохід в сумі 3055265,68 грн. в тому числі заробітну плату в сумі 44412,94 грн. Проте за зазначеним виконавчим листом батько дитини сплатив аліменти лише із заробітної плати в розмірі 9338,15 грн. а не із загального доходу за 2018 рік в розмірі 3055265,68 грн.
Ураховуючи зазначене, Позивачка просила суд стягнути з батька дитини заборгованість зі сплати аліментів за 2018 рік у розмірі 599351,28 грн. із отриманого ним доходу в сумі 2996756,39 грн.
В судовому засіданні було встановлено, що відповідно до податкової декларації про доходи та майновий стан за 2018 рік батько дитини отримав загальний дохід в сумі 3055265,68 грн., зокрема 2996756,39 грн. - вартість успадкованого майна (земельні ділянки сільськогосподарського призначення).
З огляду на такі обставини, Верховний Суд у постанові від 15 червня 2022 року по справі № 682/1277/20 зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 р. № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» є спеціальним правовим актом, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття «заробітку» також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття «заробіток» ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.
Частиною першою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається зокрема і дохід від операцій з майном, розмір якого визначається відповідно до статті 172 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 172.1 статті 172 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного року протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельні ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення. Та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковуються. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане платником у спадщину.
Таким чином, положення пункту 172.1 статті 172 ПК України містить виключення із загального правила, визначеного підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України щодо визначення будь-якого доходу отриманого резидентами або нерезидентам від будь-яких видів діяльності на території України, зокрема, доходу, отриманого від продажу рухомого та нерухомого майна, який підлягає оподаткуванню.
Отже, доходи боржника, які звільнені від оподаткування, не належать до бази відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, які підлягають стягненню у виконавчому провадженні. Тобто набуття майна - земельних ділянок, у власність в порядку спадкування не є доходом боржника, з якого слід стягувати аліменти на утримування повнолітньої дочки у період навчання.
Завідувач сектору
«Мереф’янське бюро правової допомоги»
М. Куцеконь
тел. 748-21-37
