Встановлення режиму окремого проживання подружжя
Останнім часом все популярнішим стає питання щодо встановлення для подружжя режиму окремого проживання. І хоча норма ст. 119 Сімейного кодексу України (далі по тексту – СК України), якою врегульоване це питання, діє з 2004 р., інтерес до цього питання починає зростати у зв’язку з початком воєнного стану і збільшенням випадків проживання окремо чоловіка та жінки.
У відповідності до ч. 1 ст. 119 СК України, за заявою подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно.
Тобто, із змісту ч. 1 ст. 119 СК України вбачається, що:
1. Підставою для встановлення судом для подружжя режиму окремого проживання є спільна заява подружжя або позовна заява одного з подружжя.
2. Розгляд судом справ про встановлення для подружжя режиму окремого проживання здійснюється в порядку позовного провадження за позовом одного з подружжя або за спільною заявою подружжя, у відповідності до ч. 3 ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження.
3. Причиною для встановлення для подружжя режиму окремого проживання є неможливість або небажання проживати разом.
Правові наслідки встановлення для подружжя режиму окремого проживання встановлені ст. 120 СК України, а саме:
- встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя, які встановлені Сімейним кодексом України і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму, а також прав та обов'язків, які встановлені шлюбним договором;
- у разі встановлення режиму окремого проживання, майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі;
- у разі встановлення режиму окремого проживання, дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.
У відповідності до ч. 2 ст. 119 СК України, режим окремого проживання припиняється у разі поновлення сімейних відносин або за рішенням суду на підставі заяви одного з подружжя.
Таким чином, встановлення для подружжя режиму окремого проживання не порушує права чоловіка та жінки на вільний вибір місця проживання (спільно чи окремо один від одного), є одним із засобів вирішення конфліктів між чоловіком та жінкою, сприяє збереженню сім’ї (адже шлюб у даному випадку не розривається), має на меті охорону майнових та немайнових прав.
Головний юрист сектору
«Мереф’янське бюро правової допомоги»
Харківського місцевого центру
з надання безоплатної вторинної
правової допомоги В. А. Гогін
вул. Дніпровська, 205, м. Мерефа тел.: (057) 748-21-37
