Соціальний робітник – діло за велінням серця
У перші дні повномасштабного вторгнення окупаційних військ російської федерації на територію України українців переповнювали тривога і страх за власне життя та життя своїх рідних. Війна скрізь вносила свої корективи. Саме у такий складний час Мереф’янський центр надання соціальних послуг продовжував функціонувати і піклуватися про своїх підопічних.
Про те як працювалося і працюється зараз співробітникам Мереф’янського центру надання соціальних послуг ділиться заступник директора комунальної установи «Мереф’янський центр надання соціальних послуг» Ольга Деревянко.
«У перші моменти війни, коли не можна було зрозуміти, що відбувається навкруги, що робити і куди тікати, а страх брав верх над розумом працівники нашої установи продовжували свою роботу.
Незважаючи на ризики для власного життя, жодна з наших працівниць не залишила територію громади та не відмовилась від професійних обов’язків. Кожна без вагань взяла на себе ще й додаткові навантаження і виконувала нехарактерну для своєї професії роботу з щирим бажанням допомогти нужденним.
Розслаблятися чи боятися нам було ніколи! Багато жителів громади, рятуючи власне життя, тікали від війни у більш безпечні місця та залишали своїх бабусь і дідусів, які були не здатні до самообслуговування. Старенькі лишалися на самоті зі своїми проблемами. Саме тоді з’являлися ті, кому була не байдужа їх доля – соціальні робітники та фахівці із соціальної роботи».
- Як саме ви допомагали таким людям?
«Соціальні працівники ні на день не лишали без уваги своїх підопічних – самотніх літніх людей та осіб з інвалідністю. Попри власні страхи доставляли гуманітарну допомогу, вистоювали кілометрові черги до банків, магазинів, аптек, розносили продукти харчування, воду, предмети першої необхідності. Адже громадський транспорт не функціонував на той час».
- Як же ви дізнавалися про потреби?
«Ми організували системне спілкування зі своїми отримувачами послуг в телефонному режимі, фахівці з’ясовували усі потреби та надавали невідкладну допомогу. В умовах надзвичайної ситуації воєнного характеру проводили інформаційно-роз’яснювальну роботу.
Також співробітники установи долучились до надання гуманітарної допомоги жителям громади. Не припиняла роботу і Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги для постраждалих осіб від домашнього насильства. Психолог установи надавав також послуги внутрішньо переміщеним особам з окупованих міст.
Трохи згодом підопічні відділення денного перебування почали долучатись до плетіння маскувальних сіток, в’язання шкарпеток для наших воїнів».
- Як працюєте зараз?
«Наразі установа продовжує свою роботу як і раніше. Функціонує також і соціальне таксі, що здійснює перевезення осіб на візках. Нині кожна з нас на своєму робочому місці виконує обов’язок перед Україною.
Соціальна робота – це не лише професія, це діло за велінням серця, покликання, найвищою нагородою за яке є людська шана та вдячність.
Хочу зазначити, що професійність та відповідальність працівників Мереф’янського центру надання соціальних послуг вселяють надію і впевненість, що ніхто з наших підопічних не буде залишений без піклування, а разом можливо здолати будь-які труднощі. Тож впевнено крокуємо до перемоги!»
