Дирофіляріоз, діагностика та профілактика
Дирофіляріоз – це тканинний зоонозний гельмінтоз. Захворювання, яке вражає, як людину, так і тварину, та супроводжується тяжкою патологією усіх систем організму, включаючи головний мозок і очі. Для нього характерна трансмісивна передача, повільний розвиток, тривалий перебіг. Дирофіляріоз відноситься до природньо-осередкових хвороб.
Перший випадок дирофіляріозу у людини описаний в 1566 році, коли лікар з Португалії вилучив черв’яка з ока дівчинки. Далі зараження було зафіксовано у 1767 році, у дорослого чоловіка паразита виявили у підшкірній клітковині.
У минулому вважалося, що ним хворіють тільки тварини. У першу чергу — собаки, але в останні роки все частіше стали реєструватися випадки зараження людей. У хворих на дирофіляріоз собак живі личинки знаходяться у кров’яному руслі. Переносниками хвороби є комарі. А джерелом захворювання, являються наші хатні тварини. При укусах хворої тварини комарами живі личинки потрапляють в організм комара, де протягом 10 днів розвиваються до інвазійної стадії. Зараження людини відбувається через укуси заражених кровосисних комарів. Найвища захворюваність на дирофіляріоз у людей відзначається в регіонах з теплим вологим кліматом – при температурі нижче 14°C дирофілярії перестають розвиватися.
Основним симптомом при захворюванні, переважно, є пухлина, у місці локалізації якої відчувається сверблячка і печія різного ступеня інтенсивності. Характерним симптомом, також, є міграція гельмінта під шкірою, що має вираз відчуття пересування чи ущільнення пухлини. Інколи хворі скаржаться на головний біль, нудоту, слабкість, підвищення температури тіла, сильний біль в місці локалізації гельмінта з іррадіацією за ходом нервових стовбурів.
У хворих відмічається різноманітна локалізація процесу. Найчастіше це ураження очей – до 55% випадків, у меншому ступені – ураження голови, обличчя, шиї, грудей, живота, статевих органів, верхніх та нижніх кінцівок.
Основний метод позбавлення від паразиту - хірургічний.
Профілактикою дирофіляріозу є своєчасне виявлення його у домашніх тварин та їх лікування, боротьба з бродячими тваринами, протигельмінтозна профілактика у домашніх тварин. До того ж необхідно боротися з комарами в підвалах жилих будинків, у яких ці паразити можуть знаходитись увесь рік. З підвальних приміщень житлових будинків комарі потрапляють по вентиляційній системі в квартири.
Профілактика захворювання заключається у винищуванні комарів і обмеженні контакту з ними тварин і людини.
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
КОНТРОЛЮ ТА ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ
МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ»
